Павло Розенко: "Підвищення соцстандартів – це чорна піар-технологія"

Закон про підвищення соцстандартів зараз не лає тільки лінивий. Керівництво МВФ просить президента заветувати його і погрожує не дати грошей, експерти і економісти лякають емісією та інфляцією, а Юлія Тимошенко назвала закон бомбою для бюджету. Один із основних противників ініціативи Зарубінського – Міністерство праці і соціальної політики. Перший заступник міністра Павло Розенко розказав інтернет-газеті "СЕЙЧАС", коли і як потрібно підвищувати зарплати.

- Павле Валерійовичу, позиція Міністерства праці і соціальної політики щодо підвищення соцстандартів категорична - проти. Але, за дослідженнями Центра Разумкова, кожен шостий українець не має достатньо грошей навіть на те, щоб купити продукти харчування. За таких умов - невже важко відшукати кошти, аби підвищити зарплату хоча б на 250 гривень?

- І наше міністерство, і уряд виступають за підвищення соцстандартів, мінімальної зарплатні і прожиткового мінімуму – і це не просто слова, і робиться це не лише перед виборами. У Верховну Раду подано проект державного бюджету на 2010 рік, де передбачено реальне збільшення всіх соціальних стандартів. Уряд закладає бюджетні неемісійні кошти і люди отримають ці реальні кошти.

А що відбудеться із вступом в силу депутатського законопроекту? Людям на папері додають 50-80 гривень, а через інфляційні процеси з іншої кишені буде у них витягнуто 200 -300 гривень. У цьому законопроекті встановлюються якісь фантастичні цифри мінімальної заробітної платні та прожиткового мінімуму. Звідки вони взялись, хто їх обраховував і на підставі чого вони виникли? Відповідей на ці питання немає і до цього часу. Водночас усі депутати - автори законопроектів посилаються на розрахунки Міністерства праці та соціальної політики. Я офіційно хочу сказати – наше Міністерство не має жодного відношення до цифр, зазначених в депутатських законопроектах. Для нас невідома методологія розрахунків і вона не відповідає жодним критеріям, які виписані в законах України.

Сьогодні серед політиків, експертів і науковців відсутня професійна дискусія щодо підвищення соцстандартів. На жаль, ця тема стала просто чорною піар-технологією, яка тупо використовується опонентами проти чинного уряду.

-Тобто підвищувати соцстандарти потрібно, але тільки після виборів?

- Рівень соціальних стандартів не повинен залежати від дати виборів. Розмір мінімальної зарплатні збільшувався п’ять разів протягом 2009 року. Є нормальний обрахований ресурс. А є інша позиція – вигадати якісь фантастичні цифри і навколо цього побудувати свою передвиборчу кампанію. Ситуація виходить безпрограшна для антиурядових політичних сил. Якщо ці стандарти підписуються і вступають в життя, ініціатори скажуть: "От бачите, ми свого добилися". Не вступають в силу – скажуть: "От ми ухвалили, а злочинна влада не захотіла це реалізовувати". А насправді треба схвалити ретельно обраховані цифри і передбачити під них реальне фінансування. І це вже зроблено і передбачено урядом в проекті державного бюджету на 2010 рік.

- Чи заветує президент проект закону про підвищення соцстандартів?

Я особисто переконаний, що Президент повинен накласти вето на цей закон, адже в такому рішенні є логіка. Віктор Ющенко протягом усіх років свого президентства наполягав, що всі соціальні ініціативи мають бути підкріплені реальним фінансовим забезпеченням. Сподіваюся, він не буде шукати передвиборчих дивідендів в цій ситуації і відхилить ухвалений законопроект.

Є всі юридичні підстави для такого кроку, бо уряд зараз ставлять "на розтяжку" між різними законами. Згідно чинного законодавства, розмір прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати встановлюються Урядом і затверджуються законом про державний бюджет. А новий закон не вносить змін до бюджету, окрім цього, відповідні рівні соцстандартів запропоновані народними депутатами. Так які із цих законів виконувати?(Коли інтерв`ю готувалося до публікації, президент заявив, що не буде ветувати закон про підвищення соцстандартів. - "СЕЙЧАС")

- Зараз роботодавці не поспішають платити і ту зарплатню, яка встановлена. Борги по заробітній платні перевищили 1 мільярд 600 мільйонів гривень. Чи є тенденції того, що борги будуть скорочуватись?

- З цієї цифри борг державних підприємств, підпорядкованих Уряду, складає зараз лише 170 млн. гривень. Заборгованість державних підприємств з початку року зменшена майже вдвічі. Проблема в іншому – на приватних підприємствах тенденція протилежна. Це спільне питання трудових колективів та профспілок цих підприємств, питання прокурорського реагування, питання судів. А депутатський законопроект про збільшення соцстандартів може ще погіршити цю картину.

За нашими розрахунками, аби забезпечити виконання цього закону в цьому і наступному році, треба збільшити фонд оплати праці на 30-50%. А що, у підприємств всіх форм власності у період кризи є ці додаткові 50%? Звичайно, ні. Що робити керівникам? Треба або показати заборгованість із зарплати – але тут кримінальна відповідальність. Або на 20-30% скоротити працівників. Тобто при кількості штатних працівників 11 мільйонів чоловік ми відразу отримаємо понад 2 мільйона людей на вулиці. А це вдвічі збільшить рівень безробіття в Україні.

- Окрім працюючих, у нас є велика армія людей, які отримують пільги. Деякі експерти вважають за потрібне зробити монетизацію пільг, бо часто в Україні ними користуються зовсім небідні люди. Що ви думаєте про цю ідею?

- Монетизація пільг в рамках нині діючого законодавства ні до чого доброго не призведе. Потрібно починати з більш глобальних речей. Треба удосконалювати всю систему і говорити про посилення адресності надання пільг. Щоб не виходило так, що людина, маючи певний статус і зарплатню у десятки тисяч гривень, не платить за житло або проїзд у громадському транспорті. Що, людина із зарплатою понад 10 тисяч гривень не може заплатити 300 гривень за комунальні послуги і 1 грн 70 копійок у метро?

Проблема полягає ще й у тому, що уряд своїми рішеннями не може регулювати цей процес – пільги встановлюються і обмежуються виключно законом. А в нинішній Верховній Раді жоден подібний законопроект не має перспективи ухвалення.

Не секрет, що високопосадовці, судді, народні депутати інші категорії наших громадян мають право на пенсії 15 -20 тисяч гривень і більше. На початку року ми намагалися обмежити максимальний розмір пенсій до рівня приблизно 6 тисяч гривень. Верховна Рада не підтримала таке законодавче обмеження. Тоді Уряд взяв на себе відповідальність, і ми обмежили такі пенсії постановою Кабміну. Одразу депутати від Партії регіонів поскаржились у Конституційний суд на незаконність такого рішення, і Конституційний суд відмінив його. Знову у нас з’являється ціла каста громадян із пенсіями у десятки тисяч гривень.

- А скільки грошей потрібно для забезпечення цих віп-пенсіонерів?

- Це потребує близько 400 мільйонів гривень на рік. Але річ не в сумі зекономлених коштів, річ у тому, що така пенсійна система є несправедливою, коли вчителі і лікарі отримують пенсію 800 - 900 грн. а людина на іншій посаді – 15 тисяч і більше. Для високооплачуваних працівників в державі діє система недержавного пенсійного страхування. Будь ласка, укладайте угоди, відраховуйте відсотки зі своєї зарплати і отримуйте до пенсії у 6 тисяч гривень додаткові пенсійні виплати. Але жодна з наших ініціатив по зміні цієї системи не мала підтримки у народних депутатів. Думаю, реформа системи пільг і пенсійної системи буде реально здійснена лише після президентських виборів.